العربية简体中文繁體中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItaliano日本語PortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Меню Закрити

НОВИНИ

Життя С.В. Рахманінова в дзеркалі свідчень його сучасників

Життя С.В. Рахманінова в дзеркалі свідчень його сучасників

27 квітня 2018 р. у приміщенні Київського інституту музики ім. Р.М. Глієра в межах музичного лекторію «Класики – нащадкам» було представлено музично-поетичну композицію, присвячену 145-річчю від дня народження російського композитора і піаніста світової слави С.В. Рахманінова.

Ця композиція – авторська робота досвідченого музикознавця, викладача-методиста Інституту музики Жанна Андріївна Литвиненко, яка виступила тут фактично у трьох особах – автора, організатора і режисера-постановника, ретельно спланувавши кожен елемент представленого дійства. Виконавцями ж та ведучими стали студенти згаданого інституту.

Ж.А. Литвиненко запропонувала слухачам власне бачення творчої біографії генія світової музики. В основу тексту композиції покладено спогади славетних сучасників про С.Рахманінова (а серед них – Ф.Шаляпін, С.Коньонков, М.Метнер, Т.Гекслі, М.Шагинян) і спогади самого композитора про людей, близьких та дорогих йому, роздуми композитора про власну творчість, музику і призначення людини. Адже С.Рахманінов тут постає не лише як митець, але і як людина-особистість із невичерпно багатим і шляхетним внутрішнім світом. Саме таким сприймали композитора його сучасники. Квінтесенцією такого сприймати може слугувати слова славетного піаніста Йосиф Гофмана: «Ніколи не було на світі душі чистішої та світлішої, ніж у Рахманінова… І тільки тому Рахманінов став великим музикантом».

Читання літературного матеріалу, що зазвичай потребує професійного акторського вишколу, навдивовижу майстерно і натхненно виконали ведучі Композиції – студенти 2-го курсу спеціалізації «Теорія музики» Влада Тимощенко і Даниїл Городецький (керівник лекторської практики – викладач-методист Жанна Литвиненко).

Тексти спогадів та інтерв’ю з композитором прикрашені розкішним мереживом поезій лвтературних класиків, чия творчість не лише співзвучна музиці С.Рахманінова, але й надихала композитора на створення своїх шедеврів – О.Блока, А.Майкова, Ф.Тютчева, А.Фета. Напрочуд виразним і композиційно довершеним було декламування поезій Вікторією Бобаль, виступи якої вдало доповнювали й декламації Андрія Федика.

Літературна складова композиції органічно сполучалася із творами С.Рахманінова, що прозвучали не лише в живому виконанні, але й у запису – в авторському виконанні самого композитора. Високу майстерність інтерпретації творів великого композитора показали студент 3 курсу Назарій Кухар (клас викладача Андрія Павлова), який виконав «Вокаліз» у перекладенні для скрипки і фортепіано, студент 2 курсу Борислав Тарасюк (клас заслуженого діяча мистецтв України, доцента Лідії Ковтюх), у чиєму виконанні прозвучала сповнена запального гумору фортепіанна п’єса «Полішинель», студентка 3 курсу Марина Горбатова із прелюдією До-дієз мінор (клас викладача-методиста Ірини Вавринчук) студентка 2-го курсу Вікторія Демковська (клас викладача-методиста Ірини Гаврилюк), яка емоційно піднесеним виконанням етюду-картини «Заметіль» переконливо завершила концерт.

Варто особливо наголосити на використанні в Композиції театрального прийому мелодекламації – читання текстів на тлі музики. Розповідь про Третій фортепіанний концерт супроводжувало звучання 1-ї частини цього твору, а поезія Ф.Тютчева «Из края в край, из града в град» лунала на тлі Рапсодії на тему Паганіні. Таке сполучення «живого» читання літературного матеріалу із архівними записами творів С.Рахманінова в авторському виконанні – чим не вихід на прямий діалог наших сучасників із композитором та його епохою?

Без перебільшення можна сказати, що Ж.А. Литвиненко створила не просто літературно-музичну композицію, а повноцінну театральну виставу в жанрі художньо-документальної оповіді, своєрідного «життєпису митця в дзеркалі свідчень», де сполучаються музика, художнє слово, поезія і мелодекламація. Й до того ж – на мистецькому матеріалі найвищої якості.

Автор і виконавці композиції «С.В.Рахманінов» переконливо спростували поширене твердження, що сучасну публіку важко здивувати. Схвильвано-уважне, на затамованому подиху сприйняття імпрези публікою, вигуки «браво!», коли виконавців буквально не хотіли відпускати зі сцени – все це було 27 квітня в Білій залі Інституту музики імені Р.М.Глієра. Тож, залишається побажати Ж.А. Литвиненко та її вихованцям, музично-просвітницькому лекторію «Класики – нащадкам» нових звершень та підкорення дедалі вищих вершин.

Олександр Різник, музикознавець.